Настав час збирати каміння. Що ми знаємо про сечокам’яну хворобу? - Nokamen
Урологи підрахували: до 50% всіх пацієнтів звертаються до них черезсечокам’янухворобу. Як впоратисяз цією розповсюдженоюхворобою ?
Сечокам’яна хвороба – захворювання, що характеризується утворенням каменів у нирках та сечовивіднихшляхах.
Сечокам’яна хвороба відомалюдству з найдавніших часів. Найстарішийкамень у нирках було знайденона початку XX сторіччя британським археологом Уільямом Смітом в одній з єгипетських мумій, вікякоївідноситься до VII сторіччядо нашої ери.
Галенв II віці нашої ериобгрунтовувавзалежністьформуваннякаменів від клімату, складу води, дієти, раси, порушення обміну речовин. В XI віці Авіценна поясниввиникнення конкрементів в сечовивіднихшляхахособливостями дієти та порушеннямвідтоку сечі.
На сечокам’яну хворобу страждали такі відомі особистості, як Петро Перший, Наполеон Бонапарт та Ісаак Ньютон.
З середини 80‑х років ХХ‑го століття в медичному середовищісечокам’янахвороба, поряд з цукровим діабетом, атеросклерозом та низкою інших захворювань, відносять до «хвороб цивілізації». І дійсно, спосіб життя сучасної людининалаштовує на виникненнясечокам’яноїхвороби: гіподинамія, переважання білку в раціоні, зниження імунітету — всецедоведеніфакториризику.
Сечокам’яна хворобазустрічається практично в усіхвікових групах, навіть у дітей.
На сьогодняшній день існуютьрізнітеорії формування каменіву нирках.
Головним фактором, що сприяєформуванню каменів, єперевищення концентрації солей в сечі – солей кальцію (карбонати), щавлевої кислоти (оксалати), фосфорної кислоти (фосфати), сечової кислоти (урати) та ін. Хімічний склад каменів залежить відгеографічної зони, умовдовкілля, складу солей в питній воді та харчових продуктах, характеру харчування, віку. У літньому віці частіше виявляються уратні та фосфатні камені, в молодому – оксалатні.
При підвищенніконцентрації цих солей, наприклад, через нестачу рідини, вони випадають в осад у виглядікристалів. У подальшому з кристалів формуються камені.
Інша розповсюджена причина – запалення нирок, або сечового міхура. Рідше утворення каменів пов’язане з анатомічними особливостямирозвитку. Наприклад, із звуженням сечових шляхів.
Найпростіший танайнадійніший засіб визначити, чи є у Вас камінь в нирках – провестиультразвукове дослідженнянирок. Іншим методом діагностики є магнітно-резонансна томографія (МРТ). Ценайбільш точний засіб діагностики, він допомогає побачитинавіть дрібне каміння в просвіті сечоводу, яке не завждиможливо побачити за допомогоюультразвуку.
І нарешті, за аналізомсечі можнавизначитисклад каменів (фосфати, оксалати, сечова кислота та ін.). Сечові кристали, які обов’язково будуть в сечі, це покажуть.
Одним з найчастіших ускладненьсечокам’яної хвороби є пієлонефрит (запалення лоханок нирок). Іншим доволі частим ускладненнямє потрапляння дрібних каменів в просвіт сечоводу, що порушує відтік сечі. Якщовчасно не видалити камінь із сечоводу, це може призвести до того, що ниркаприпинить функціонувати. Тому лікуватисечокам’яну хворобу необхідно вчасно, поки ще немає ускладнень.
Розмір каменів може бути різним – від міліметру в діаметрі (таке каміння називають піском) до 10 і більше сантиметрів. Вважається, що камені до сантиметру в діаметрі мають виходити самостійно. В таких випадках проводиться консервативне лікування, що включаєдотримання дієти та прийом лікарських препаратів. Операцій з дроблення лікарізвичайно не призначають.
Камені великого розміру потрібноабоподрібнювати, абовидаляти хірургічним шляхом.
Нажаль, сечокам’яна хвороба часто дає рецидиви. Тому, одного разу видаливши камені, згодом можназіткнутися з цією проблемою знову. Тож всім хворим, що пройшли лікування, рекомендоване один раз на рік робити УЗД нирок. Людям з проблемними нирками важливо надто не переохолоджуватися, завждитримати в теплі поперек. Необхідно також своєчасно лікуватизапальні процеси сечовивідних органів, аби не спровокувати розвиток різного роду ускладнень.
Эфективним методом профілактики утворення каменей є курсовий прийом засобів на основі лікарських рослин. Лікарські рослини мають тисячолітній досвід застосування в народній медицині, й, на відміну від хімічних синтетичних препаратів, безпечні при довгостроковому застосуванні.
При схильності до каменеутворення в ниркахприйдуть на допомогу трави з так званими літолітичними властивостями, а саме здатністю розчиняти камені. При цьому неможна не згадатипро марену – рослину, яказдавна використовується в народній медицині як эфективний засіб боротьби із сечокам’яноюхворобою. Марена містить унікальні за своєю хімічною будовою речовини, якірозчиняють дрібне каміння в нирках та сечовомуміхурі. А завдяки спазмолітичній та м’якій сечогіннійдії Марена виводитьдрібні конкременти.
Дуже цінною властивістюмарени є її здатність надавати нефрозахистну дію, тобто рослина захищає нирки від різних токсичних речовин – антибіотиків, цитостатиків (використовуються під часлікуванняпухлин), пестицидів та ін.
Оскільки сечокам’янах вороба – комплексна проблема. Тому підходити до її лікування та профілактики необхідно також комплексно. Томудоцільно застосовувати комбіновані фітозасоби, до складу яких входятьрослини з різними властивостями. Крім літолітичної дії, при сечокам’янійхворобіважливими єзменшеннязапального процесу, підвищення імунітету, а такожпригнічення хвороботворних мікроорганізмів, які можуть викликати запаленнянирок та сечовогоміхура.
Добре відомо, що біль при захворюванняхсечовидільної системи пов’язана, перш за все, зі спазмом. Тому так важливо застосовуватизасоби із спазмолітичними властивостями.
І тут на допомогу приходить добре всім відомий розмарин лікарський.
Розмарин був дужешанований ще з стародавніх часів в Греції, Римі, Єгипті. З давних давен, а також і нині, він є символом достатку, процвітання і вічності. Під часскладання шлюбу, в деяких країнах зберіглася традиція дарувати гілочку розмарину молодятам.
На даний час розмарин лікарський знайшов широке застосування в кулінарії у якостіпрянощі, а також в косметології і медицині, перш за все, за рахунок своїх антимікробних та протизапальнихвластивостей.
Розмарин міститьбіля 10 різних сполук, включаючи розмаринову олію, які проявляють протимікробну дію у відношенні більш, ніж 40 мікроорганізмів, в тому числі тих, щовикликають цистит.
Після застосування розмарину розслабляється гладенька мускулатура сечового міхура та сечоводів, йде спазм, а разом з ним і біль.
Ефективним фітокомплексом з багатогранним впливом на сечовидільну систему є Нокамен. Нокамен містить ретельно підібраний збалансований склад лікарських рослин та мінеральних речовин. Завдяки унікальному складу Нокамен захищає сечові шляхи, сприяє поліпшенню функції нирок при сечокам’яній хворобі, виводить дрібні конкременти і запобігає утворенню нових каменів в сечовивідній системі.
Засіб застосування Нокамену: дорослим по 1-2 таблетки два рази на день після їжі, запити водою. Тривалість прийому 45-60 днів.
Перед застосуванням обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.
