Клiнiчна ефективність застосування фiтопрепарату НОКАМЕН у комплексному лікуванні пацієнтів з уролітіазом - Nokamen

За даними різних авторів, хворі з сечокам’яною хворобою (СКХ) складають більшу частину (від 30 до 45%) пацієнтів урологічних стаціонарів, причому їх кількість продовжує зростати [1,2,3]. В Україні за останні десятиріччя захворюваність СКХ збільшилась з 305,6 випадків на 100 000 дорослого населення в 1989 р. до 535,8 випадків у 2009 р. [4,5].

Впровадження в урологічну практику літотрипсії (ЛТ) принципово змінило підходи до лікування СКХ, відкрило нові перспективи зниження захворюваності та інвалідності, дозволило відмовитися від хірургічного лікування та наркозу [6,7].

Кінцевий успіх ЛТ визначається допоміжними лікувальними заходами, що спрямовані на прискорення виведення конкрементів, а також профілактику каменеутворення, що дозволяє уникнути повторної ЛТ і додаткових ендоскопічних втручань.

В Україні зареєстрований і дозволений до застосування як дієтична добавка рослинний комплекс Нокамен виробництва фармацевтичної компанії «Ананта Медікеар», Велика Британія. Нокамен – уропротектор з акцентом на літолітичний ефект. До складу Нокамену входять такі активні компоненти: кора кратеви (Сrataeva nurvala) – 100 мг, кореневища каменеломки язичкової (Saxifraga ligulata) – 60 мг, квіти бутеї (Butea frondosa) – 40 мг, насіння доліхосу (Dolichos biflorus) – 40 мг, натрію гідрокарбонат – 20 мг, корені берхавії (Boerhavia diffusa) – 70 мг, мумійо гімалайське (Asphaltum) – 70 мг, плоди якірців сланких (Tribulus terrestis) – 100 мг, екстракт розмарину лікарського (Rozmarinus officinalis) – 20 мг, екстракт марени серцелистої (Rubia cardifolia) – 20 мг.

Мета дослідження – визначення можливості застосування фітопрепарату Нокамен у комплексному лікуванні хворих нефролітіазом, яким проводили дистанційну ЛТ. У період з листопада 2014 року по лютий 2015 року проведено обстеження і лікування 42 хворих з камінням нирок і сечоточників. Нокамен призначали по 2 таблетки 2 рази на день після їжі. Курс застосування складав 45 днів.

Оцінити ефективність Нокамену в профилактиці інфекційно-запальних ускладнень після дистанційної ЛТ. 2. Визначити вплив Нокамену на строки евакуації фрагментів після ЛТ. 3. Дослідити можливість впливу Нокамену на мікроциркуляцію паренхіми нирок з метою зниження травматизації при дистанційній ЛТ.

Порівняльний аналіз результатів лікування хворих на нефролітіаз проводили у двох групах пацієнтів.

До першої, контрольної групи, увійшли 20 хворих з локалізацією конкрементів у лоханці сечоточника, яким проводилась дистанційна ЛТ з подальшою традиційною післяопераційною консервативною терапією. До другої, основної групи, увійшли 22 пацієнта з аналогічною локалізацією і клінічною картиною захворювання. Але, на відміну від пацієнтів першої групи, цим хворим після ЛТ призначався тільки Нокамен у дозі 2 таблетки 2 рази на день після їжі. Динамічні спостереження проводили протягом 45 днів. Із 22 пацієнтів основної групи чоловіків було 9 (41%), жінок – 13 (59%). Середній вік пацієнтів склав 42 роки (від 16 до 71 років). За локалізацією конкрементів хворі розподілялись наступним чином (табл. 1):

Розміри каменів нирок коливались від 6 до 24 мм, сечоточників – від 6 до 9 мм. За даними екскреторної урографії та ультразвукового дослідження помірна уретеропієлоектазія була виявлена у всіх пацієнтів з камінням сечоточника і у 2-х пацієнтів з камінням у лоханочно-сечоточниковому сегменті. Із загального числа пацієнтів основної групи (22) скарги на ниркову коліку відмічали 18 (81,8%), лейкоцитурія різного ступеню вираженості виявлена у 19 пацієнтів (86,4%).
Бактеріурія від 10_ до 10_ КОЕ/мл, за результатами посіву сечі встановлена у 11 (50%) із 22 хворих основної групи. Характеристика виділеної мікрофлори наведена у таблиці 2.

Дистанційна ЛТ виконувалась за показаннями усім 22 пацієнтам з дотриманням необхідних умов операції. Для фрагментації каменів у переважної кількості хворих (21 пацієнт) достатньо було одного сеансу дроблення. Тільки одній пацієнтці з локалізацією каменю в лоханці розміром 25 мм за період спостереження було виконано 3 сеанси дроблення.

Критеріями оцінки ефективності лікування Нокаменом були: частота виникнення ниркової коліки, строки звільнення сечових шляхів від фрагментів після ЛТ, динаміка змін у показниках сечі (лейкоцитурія, бактеріурія), динаміка змін показників доплерографії і переносимість препарату. УЗД з доплерографією виконували до ЛТ, безпосередньо після ЛТ, а також через 7 днів, 2 тижні та 7 тижнів від початку лікування. Рентгенівський знімок виконували за показаннями.

Відмічена також позитивна динаміка в аналізах сечі. До лікування із 22 хворих основної групи лейкоцитурія різного ступеню вираженості (від 4500 до 28000 в 1мл за Нечипоренком) мала місце у 19 пацієнтів, що склало 86,4%. Через тиждень після початку прийому Нокамену ступінь лейкоцитурії значно зменшився (до 8000 в 1 мл) у більшості хворих, а у 7 із 19 – показники сечі нормалізувались, скоротивши загальну кількість хворих з лейкоцитурією до 54,5% (12 хворих). Ці показники підтверджують протизапальні властивості Нокамену. Наступне динамічне спостереження (через 2 тижні) за хворими, що отримували Нокамен, дозволило підтвердити ефективність препарату по відношенню до інфекційно-запального процесу. Так, через 3 тижні кількість хворих з лейкоцитурією зменшилась до 8 (36,4%). Пацієнтам, у яких мала місце стійка лейкоцитурія, була призначена антибактеріальна терапія відповідно до чутливості мікрофлори сечі. Через 4 тижні у групі хворих, які отримували Нокамен, лейкоцитурія зберігалась у 4 (18%) пацієнтів, яким антибактеріальну терапію продовжували лікарськими препаратами у сполученні з Нокаменом. Через 7 тижнів лікування кількість хворих з бактеріурією зменшилась. Якщо до лікування бактеріурія мала місце у 11 пацієнтів основної групи, то через місяць після лікування бактеріурія 10 КОЕ/мл була виявлена лише у 3 (13,6%). Змін електролітного складу сироватки крові (Nа+ , К+ , Са++, Мg++) через 7, 14 і 45 днів виявлено не було.

Ультразвукове дослідження з доплерографією виконували у післяопераційному періоді після дистанційної ЛТ у контрольній групі (без Нокамену) і в основній групі (з Нокаменом) у строки: до ЛТ, зразу після дроблення, через 2 дні, 7 днів, 2 тижні, 4 тижнів після початку прийому препарату. Стан кровотоку оцінювали за індексом пульсативності (Р1 ) на рівні ниркової артерії та сегментарних судин. Аналіз динаміки показників доплерографії у хворих контрольної групи показав достовірне збільшення індексів пульсативності та резистивності: зразу після дроблення і протягом найближчого післяопераційного періоду. Нормалізація їх відбувалась лише до 7 доби (табл. 3). Порушення ниркового кровотоку у пацієнтів після ЛТ виникає внаслідок впливу ударної хвилі, причому ступінь і характер ушкоджень залежать від вихідного стану і характеру уродинаміки [3]. У зв’язку з тим, що показники індексів пульсативності та резистивності у пацієнтів з пієлоектазією мали високі значення: Р1 = 1,23±0,06 (Р 0,05) і Кл=0,72±0,03 (Р 0,05), ми розділили пацієнтів основної групи на дві підгрупи. До першої у війшли 11 пацієнтів з конкрементами лоханки і мисочок без ектазії, до другої – 11 пацієнтів з уретеропієлоектазією. З метою визначення впливу фітопрепарату Нокамен на стан ниркового кровотоку після літотрипсії, ми провели порівняльний аналіз показників індексів пульсативності та резистивності у рівноцінних групах хворих (по 11 пацієнтів) за умов збереження відтоку сечі. В таблиці 3 наведені показники хворих після ЛТ без Нокамену, в таблиці 4 – показники після ЛТ у пацієнтів, що приймали Нокамен.

Було встановлено, що у групі пацієнтів, яким виконували тільки ЛТ і не призначали Нокамен, відновлення ниркової гемодинаміки відбувалось лише на 7 добу після дроблення. Нормалізація гемодинаміки після ЛТ у пацієнтів, які отримували Нокамен, відбувалася значно швидше, і вже через 2 доби після дроблення показники індексів пульсативності та резистивності відповідали показникам до втручання, і залишались такими протягом усього періоду спостереження, незалежно від кількості сеансів ЛТ (табл. 4).

Отримані дані дозволяють зробити висновок про те, що призначення Нокамену пацієнтам з СКХ перед ЛТ дозволяє відновити нирковий кровотік у більш короткий термін, знизити травматизацію паренхіми в результаті впливу ударної хвилі до мінімума і скоротити період між сеансами до 2-х діб, якщо в цьому з’являлась необхідність.

Як було сказано вище, при порушенні відтоку сечі з верхніх сечових шляхів спостерігалось також порушення ниркового кровотоку на рівні судин воріт нир-ки, яке полягало в достовірному підвищенні індексу пульсативності: 1,5±0,4 (Р>0,001). Останній залишався достовірно підвищеним і свідчив про зниження швидкості кровотоку в паренхімі.

Показники Р1 і Кл у групі з Нокаменом через тиждень лікування склали відповідно 0,96±0,1 (Р>0,01) і 0,6±0,03 (Р>0,01), що вказує на нормалізацію швидкості кровотоку. Дослідження гемодинаміки у хворих СКХ виявило достовірне збільшення індексів Р1 і Кл при наявності пієлоуретероектазії, що пояснюється збільшенням внутрішньолоханочного тиску і порушенням кровотоку в паренхимі.

Для більш детального вивчення швидкості зміни кровотоку були визначені показники Р1 і Кл на сегментарному рівні судинного русла. Аналіз отриманих результатів показав, що в групі хворих, які не отримували Нокамен, показники Р1 і Кл підвищились до 1,43±0,07 і 0,76±0,01, відповідно. У той час як у хворих, які отримували Нокамен, зміни гемодинаміки були виражені незначно – 1,11±0,06 і 0,64±0,02, відповідно.

Таким чином, Нокамен покращує кровообіг не тільки на рівні ниркових артерій, але і на рівні мікроциркуляції.

Отримані результати підтверджують ефективність застосування рослинного засобу Нокамен у хворих СКХ у комплексі з дистанційною ЛТ: Література знаходиться у редакції.